Шкільна освіта, або Школа – не для експериментів

[shodennik-ua]

Чи правда, що школа не дає якісних знань? Що реформа освіти зруйнувала все добре, що було? Чи реально надолужити пропущене у школі із репетитором?

Не все так погано. Є чимало обдарованих дітей, є вчителі, які працюють самовіддано. Утім, школа - школою, а найбільше залежить від батьків.

- "Лихоманить" державу, це відбивається на всьому. Так, про реформу освіти говорять років із 10, а насправді серйозних новацій немає, - вважає начальник управління освіти міськради Олександр Остапчук. - Введення 12-бальної шкали оцінювання знань, а також 12-річної освіти - це лише окремі заходи, що дозволяють щось змінити на краще, але не впливають на суть.

Продовження статті

"Дипломна хвороба..."

Фактично, незалежне тестування - це перша системна зміна в сучасній освіті. Вона дала можливість обдарованим дітям вступати до престижних вузів без хабара, але породила й негаразди. Зокрема, все більшого поширення набуває репетиторство. На перший погляд, немає нічого поганого, що дитина хоче знати більше, кажуть наші гості. Але з іншого - такі заняття більше схожі на "натаскування" на тести.

- Зіграла свою роль і "дипломна хвороба", котра захопила наше суспільство у 90-х, - додає заступник директора з питань зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти обласного інституту післядипломної педосвіти Юрій Шайнюк. - Коли я закінчував школу, вищу освіту отримували двоє-троє учнів з класу. Тепер - лише двоє-троє до вузу не вступають.

Колишній учитель і репетитор, а нині працівник видавництва освітянського напрямку Віталій Карпа небезпеки у цьому не вбачає. В Японії, за його словами, вищу освіту отримують 90% випускників шкіл. Просто там країна розставила пріоритети - заробляти мізками чи руками.

- Я ділю репетиторів на три категорії. Перша - фахівці, які дійсно покращують знання учня. На такі заняття батьки грошей не жалкували ніколи. Інша категорія - ті, хто проводить індивідуальні заняття чи факультативи. Відділ освіти має працювати, аби не було заробітчанства, яким займається третя категорія - "Ти до мене не ходиш, грошей не платиш - маєш нижчу оцінку".

Проблема - в учителях

Оскільки абітурієнтам здебільшого потрібні сертифікати з математики, української мови та історії, тож найбільше нині в попиті репетитори саме із цих дисциплін.

- Тести мають переконати, що здобувати знання треба в школі, - наполягає Юрій Шайнюк. - Якщо учень не має бази знань, жоден репетитор не допоможе.

В ідеалі, як кажуть освітяни, - саме шкільний учитель має давати відповідний рівень знань. Однак на ділі з різних причин цього досягти йому не вдається.

- На жаль, однією з найбільших проблем освіти є... погані вчителі. Саме вони, не виконуючи належно свою роботу, винні у тому, що розвивається репетиторство, - каже пан Остапчук. - Адже якщо хтось чогось не додає, то заповнити порожнини мусить інший. Деякі батьки наймають репетиторів, віддаючи данину моді.

Аби унеможливити зловживання з боку педагогів, міське управління освіти спершу заборонило вчителям проводити індивідуальні заняття у школі. Їм не можна і додатково займатися з власними учнями.

Натомість із 1 вересня 2010 р., каже він, у місті запрацює Центр репетиторства, де найкращі вчителі займатимуться з дітьми безкоштовно. Їм управління освіти забезпечить оплату, оптимізувавши деякі витрати.

Школа - це виховання

Для офіційних занять репетиторством потрібна ліцензія. Втім, процедура її отримання приватними особами для занять із дітьми не виписана, нагадує пан Шайнюк.

- Система освіти прогнила, а репетиторство - лише прояв, - каже Віталій Карпа. - Якщо не можна займатися зі своїми учнями, вчителі домовляються: "Ти береш моїх, я - твоїх". І легко обходять заборону... Репетиторство стало прихованим заробітчанством.

Погано, що, загострюючи увагу на якості знань, ми забуваємо про виховання, нагадує пан Остапчук.

- Школа - це лакмусовий папірець, який показує, в якому стані нація, - підтримує його директор обласного архіву Богдан Хаварівський. - Ми досі прагнемо охопити все, тому перевантажуємо дітей знаннями.

Треба не лише навчати дітей, а й зберігати в них іскру, вважає директор центру "Аюрведа" Ігор Продан.

- У дітей в мозку вчені виявляють "чорні діри" - ділянки, які функціонують неправильно, - каже він. - Площа тих "дір" за час навчання зростає! Ознаки цього - нездатність радіти, легко сприймати життя.

Відтак виникає агресія, страх, погіршується пам'ять, здатність до творчості.

"Той хлоп не те каже..."

Школа має навчити дитину, аби вона була грамотною, і зробити з неї громадянина, вважає наш читач, який узяв участь у засіданні, підприємець Володимир Доброводський.

- Може, ви скажете, що той хлоп не те каже, - припускає чоловік, - але я думаю, що школа - не полігон для експериментів. Що за великим рахунком дала 12-бальна система? Як на мене, нічого, окрім плутанини...

Пан Доброводський пригадує, що і за Союзу були спроби впровадити у шкільне навчання не завжди адекватні новації. Від більшості з них згодом відмовлялися.

- Інвестування в освіту - найвигідніше, тому репетиторство - вічне, - переконує доктор педнаук Анатолій Вихрущ. - Репетитор - це висококласний профі. У мене свого часу теж був репетитор. Але він працював з цілим класом і не брав за це жодної копійки. Думаю, Михайло Кріль із школи №1 навіть не знав, що він - репетитор. Завдяки його зусиллям у вузи вступили всі... У сучасній школі фанати теж є.

Пан Вихрущ як викладач вузу вдячний шкільним педагогам, що виховують дуже толкових дітей.

- Я читаю лекції польським студентам, - каже він. - Наші - не гірші, особливо в Галичині... Але іспит і залік - це елементи навчального процесу. Тести можуть у системі контролю знань займати лише малий відсоток. І прикро, що ми захопилися тією модою. Адже ми можемо не помітити креативну людину, яка бачить явища і предмети інакше.

Потрібне освітнє меню

Стан освіти нині турбує весь світ, каже голова депкомісії з питань освіти Кіровоградської обласної ради Віктор Громовий.

- В Японії після школи діти йдуть до репетиторів, - каже гість. - Репетиторство виникає тоді, коли масова освіта не забезпечує необхідної якості знань.

Часто навчальний заклад хвалять за кількість переможців олімпіад чи загальний рівень оцінок учнів, але сама школа до цього не доклалася. Переможці олімпіад - це переважно наслідок роботи репетиторів, каже він.

"Плюси" й "мінуси" пан Громовий бачить і у введенні тестування. Україна долучилася до новації ледь не останньою і могла врахувати досвід країн-попередниць та не повторювати їхніх помилок.

- Так, в Азербайджані після введення тестів настала епоха репетиторів, - продовжує він. - На школу всі махнули рукою.

Врахування при вступі до вузу середнього балу атестату при рівній кількості отриманих балів за тести, звісно, дає надію, що учні почнуть краще ставитися до всіх дисциплін. Але вплив такої новації є мізерним.

- 300-річна класно-урочна система працює досі, - підсумовує фахівець. - Тому наша школа і не змогла відгукнутися на виклик індивідуалізації. Якби у старших класах дітям дали можливість формувати індивідуальне освітнє меню, а також забезпечували їх індивідуальним педагогічним супроводом, репетиторство стало б непотрібним.

[osvita.ua]