стаття українською мовоюЗ 10 по 12 липня 2010 року Інститут Горшеніна провів телефонне опитування на тему: «Проблеми шкільної освіти».
Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів, в сім’ях яких є діти дошкільного та шкільного віку, у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі.
Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує + / -3,2%, йдеться в прес-релізі організації.
За результатами дослідження експерти Інституту Горшеніна зробили наступні висновки:
Вперше за останні кілька років, проблема матеріально-технічної оснащеності шкіл не стоїть на першому місці для українських батьків. Перші місця займають зміна оцінки знань і нестабільність навчальних програм. Це пов’язано з тим, що за останні роки «правила гри» в системі освіти змінювалися кілька разів, школі не вистачає стабільності.
Більш ніж половина українців вважає, що сьогодні у сфері освіти найбільш гостро стоять такі проблеми, як: зміна системи оцінки знань учнів, впровадження тестування (56,2%), нестабільність і недостатнє опрацювання навчальних програм і підручників (54,8%).
Також майже половину опитаних (48,7%) турбує слабка матеріально-технічна база шкіл.
Близько третини респондентів вважають, що слабкими місцями української освіти є матеріальні проблеми педагогів (36,1%), невідповідність освіти потребам суспільства, роботодавця (32,7%), недостатня увага вихованню учнів (30,2%).
Більше чверті опитаних (27,4%) вважають основною проблемою школи низьку кваліфікацію педагогів, менше чверті — низьку якість освіти (23,4%), хабарі, корупцію (22,9%), нестача кадрів (22,7%).
Кожного п’ятого українця (20,1%) турбує недоступність освіти, а кожного десятого (9,2%) — відсутність мотивації у педагогів та учнів.
Тільки 3,5% опитаних вважають, що сьогодні в сфері української освіти проблем немає.
Висока якість освіти — головна вимога до гарної школи, на думку більшості українців (78,4%).
Близько половини респондентів назвали головними критеріями гарної школи добре матеріально-технічне оснащення (51,2%), висококваліфікований педагогічний склад (50,3%) і гарантію вступу випускників даної школи до ВНЗ (49,2%).
Безкоштовне навчання є головною вимогою до школи для 38,7%, можливість додаткових розвиваючих занять — для 29,3%, безпеку — для 27,1% опитаних.
Для кожного четвертого респондента важливе значення мають добре поставлена в школі виховна робота (26,8%) і шанобливе ставлення до учнів (25,9%); для кожного десятого (9,1%) — гарний спортзал, спортивні секції.
Інші вимоги до школи пред’являють 5,3% респондентів.
Майже половина українців (45,2%) вважає найбільш важливим критерієм при виборі школи для дитини добрі відгуки про викладачів цієї школи від сусідів, знайомих, родичів.
Близько третини звертають увагу на спеціалізацію школи або наявність у ній спеціалізованих класів (35,3%), високий відсоток випускників школи, які вступають до ВНЗ (32,7%), зручне розташування школи (31,8%).
Кожного четвертого респондента (25,7%) приваблює дешевизна навчання в школі, відсутність необхідності додаткової сплати, а кожного п’ятого (21,1%) — популярність і авторитет школи.
Вважають за краще віддати дитину до школи, в якій раніше навчалися самі, 7,4% українських батьків, а 4,8% керуються іншими критеріями при виборі школи для дитини.
Не змогли відповісти на дане питання 2,9% респондентів.
Українці позитивно сприйняли закон про одинадцятирічне шкільне навчання, оскільки ідея «дванадцятирічки» суперечить традиціям, що склалися в нашій країні.
Досить позитивне ставлення до введення обов’язкової дошкільної освіти для дітей з 5 років пояснюється тим, що діти жителів обласних центрів України, в більшості своїй, і так відвідують дитячі садки. У зв’язку з цим новий закон нічого не змінює для них в організаційному плані.
Переважна більшість українців (80,5%) позитивно оцінюють закон, що встановлює термін навчання 11 років для отримання повної середньої освіти. З них відповідь «точно позитивно» дали 44,8%, «скоріше позитивно» — 35,7% опитаних.
Негативно оцінює цей закон кожен шостий респондент (15,3%). З них відповідь «скоріше негативно» дали 10,1%, «точно негативно» — 5,2% опитаних.
Байдуже ставляться до цього закону 3,4% респондентів, а 0,8% — не змогли відповісти на дане питання.
Майже половина українців (48,3%) позитивно оцінює введення обов’язкової дошкільної освіти дітей з 5 років. З них відповідь «швидше позитивно» дали 26,9%, «точно позитивно» — 21,4% опитаних.
Негативно оцінюють обов’язкову дошкільну освіту дітей з 5 років близько чверті респондентів (29,6%).
З них 16,2% дали відповідь «скоріше негативно», 13,4% — «точно негативно».
Байдуже ставлення до даного нововведення висловили 2,7% українців, а кожен п’ятий опитаний (19,4%) — не зміг відповісти на дане питання.
На думку половини українців (50,5%), при прийнятті змін у сфері шкільної освіти, держава керується економічними чинниками.
Вважають, що держава керується таким чинником, як впровадження прогресивних методик навчання 43,7%, місцевими умовами — 41,6% опитаних.
Відповідність одержуваної освіти міжнародним стандартам враховується державою, на думку 36,7%, наявність кваліфікованого педагогічного складу та навчальних програм — на думку 32,4%, матеріально-технічна база шкіл — на думку 30,1% респондентів.
Кожен п’ятий українець вважає, що при ухваленні змін у сфері шкільної освіти, держава враховує такі фактори, як громадська думка — думка батьків (20,8%) і психологічна готовність дітей до школи (20,5%).
Вважають, що держава враховує інші фактори, 7,8% опитаних, а 6,6% — не змогли відповісти на дане питання.
osvita.ua
Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів, в сім’ях яких є діти дошкільного та шкільного віку, у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі.
Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує + / -3,2%, йдеться в прес-релізі організації.
За результатами дослідження експерти Інституту Горшеніна зробили наступні висновки:
Вперше за останні кілька років, проблема матеріально-технічної оснащеності шкіл не стоїть на першому місці для українських батьків. Перші місця займають зміна оцінки знань і нестабільність навчальних програм. Це пов’язано з тим, що за останні роки «правила гри» в системі освіти змінювалися кілька разів, школі не вистачає стабільності.
Більш ніж половина українців вважає, що сьогодні у сфері освіти найбільш гостро стоять такі проблеми, як: зміна системи оцінки знань учнів, впровадження тестування (56,2%), нестабільність і недостатнє опрацювання навчальних програм і підручників (54,8%).
Також майже половину опитаних (48,7%) турбує слабка матеріально-технічна база шкіл.
Близько третини респондентів вважають, що слабкими місцями української освіти є матеріальні проблеми педагогів (36,1%), невідповідність освіти потребам суспільства, роботодавця (32,7%), недостатня увага вихованню учнів (30,2%).
Більше чверті опитаних (27,4%) вважають основною проблемою школи низьку кваліфікацію педагогів, менше чверті — низьку якість освіти (23,4%), хабарі, корупцію (22,9%), нестача кадрів (22,7%).
Кожного п’ятого українця (20,1%) турбує недоступність освіти, а кожного десятого (9,2%) — відсутність мотивації у педагогів та учнів.
Тільки 3,5% опитаних вважають, що сьогодні в сфері української освіти проблем немає.
Висока якість освіти — головна вимога до гарної школи, на думку більшості українців (78,4%).
Близько половини респондентів назвали головними критеріями гарної школи добре матеріально-технічне оснащення (51,2%), висококваліфікований педагогічний склад (50,3%) і гарантію вступу випускників даної школи до ВНЗ (49,2%).
Безкоштовне навчання є головною вимогою до школи для 38,7%, можливість додаткових розвиваючих занять — для 29,3%, безпеку — для 27,1% опитаних.
Для кожного четвертого респондента важливе значення мають добре поставлена в школі виховна робота (26,8%) і шанобливе ставлення до учнів (25,9%); для кожного десятого (9,1%) — гарний спортзал, спортивні секції.
Інші вимоги до школи пред’являють 5,3% респондентів.
Майже половина українців (45,2%) вважає найбільш важливим критерієм при виборі школи для дитини добрі відгуки про викладачів цієї школи від сусідів, знайомих, родичів.
Близько третини звертають увагу на спеціалізацію школи або наявність у ній спеціалізованих класів (35,3%), високий відсоток випускників школи, які вступають до ВНЗ (32,7%), зручне розташування школи (31,8%).
Кожного четвертого респондента (25,7%) приваблює дешевизна навчання в школі, відсутність необхідності додаткової сплати, а кожного п’ятого (21,1%) — популярність і авторитет школи.
Вважають за краще віддати дитину до школи, в якій раніше навчалися самі, 7,4% українських батьків, а 4,8% керуються іншими критеріями при виборі школи для дитини.
Не змогли відповісти на дане питання 2,9% респондентів.
Українці позитивно сприйняли закон про одинадцятирічне шкільне навчання, оскільки ідея «дванадцятирічки» суперечить традиціям, що склалися в нашій країні.
Досить позитивне ставлення до введення обов’язкової дошкільної освіти для дітей з 5 років пояснюється тим, що діти жителів обласних центрів України, в більшості своїй, і так відвідують дитячі садки. У зв’язку з цим новий закон нічого не змінює для них в організаційному плані.
Переважна більшість українців (80,5%) позитивно оцінюють закон, що встановлює термін навчання 11 років для отримання повної середньої освіти. З них відповідь «точно позитивно» дали 44,8%, «скоріше позитивно» — 35,7% опитаних.
Негативно оцінює цей закон кожен шостий респондент (15,3%). З них відповідь «скоріше негативно» дали 10,1%, «точно негативно» — 5,2% опитаних.
Байдуже ставляться до цього закону 3,4% респондентів, а 0,8% — не змогли відповісти на дане питання.
Майже половина українців (48,3%) позитивно оцінює введення обов’язкової дошкільної освіти дітей з 5 років. З них відповідь «швидше позитивно» дали 26,9%, «точно позитивно» — 21,4% опитаних.
Негативно оцінюють обов’язкову дошкільну освіту дітей з 5 років близько чверті респондентів (29,6%).
З них 16,2% дали відповідь «скоріше негативно», 13,4% — «точно негативно».
Байдуже ставлення до даного нововведення висловили 2,7% українців, а кожен п’ятий опитаний (19,4%) — не зміг відповісти на дане питання.
На думку половини українців (50,5%), при прийнятті змін у сфері шкільної освіти, держава керується економічними чинниками.
Вважають, що держава керується таким чинником, як впровадження прогресивних методик навчання 43,7%, місцевими умовами — 41,6% опитаних.
Відповідність одержуваної освіти міжнародним стандартам враховується державою, на думку 36,7%, наявність кваліфікованого педагогічного складу та навчальних програм — на думку 32,4%, матеріально-технічна база шкіл — на думку 30,1% респондентів.
Кожен п’ятий українець вважає, що при ухваленні змін у сфері шкільної освіти, держава враховує такі фактори, як громадська думка — думка батьків (20,8%) і психологічна готовність дітей до школи (20,5%).
Вважають, що держава враховує інші фактори, 7,8% опитаних, а 6,6% — не змогли відповісти на дане питання.
osvita.ua